Аналіз інтерв’ю з науковцем

http://medportal.ru/mednovosti/main/2009/02/16/science/
Зазвичай питання оформлюються інакше. Спочатку треба написати ім’я людини або посаду чи звання, а далі, в лапках, ключову або цікаву фразу з того, про що він говорив в інтерв’ю. До того ж ця фраза має стосуватись усього інтерв’ю.
З назви «Диплом номер один» не зрозуміло, чий це диплом, кому виданий та де. Назва не конкретна та не інтригує.
Всі питання звучать дуже просто та прямо. Немає бекграунду проблеми. Таке враження, що до інтерв’ю журналіст не проводив дослідження щодо особи науковця, його діяльності та панкреатиту зокрема. Питання повинні бути ще й повязані одне з одним, має бути плавний перехід.
На мій погляд, перше питання мало б бути іншим. Було б цікаво, щоб він описав свої почуття, коли дізнався, що йому випала честь отримати таку премію. Вручення нагород – це кульмінація. Тим більше, коли половина відповіді присвячена посмішці президента, то зразу відчувається тремтіння перед російським режимом.
На початку інтерв’ю журналіст забагато розпитує про саму церемонію вручення дипломів. Було б краще розказати про самого науковця, чим він живе та як важко працює.
Відповідь на питання: «Ну, а теперь расскажите о своих научных достижениях» дуже довга. Треба було розкрити її додатковими, уточнюючими питаннями, тоді інформація сприймалася б легше.
Також було б цікаво почути думки цього вченого не тільки щодо нього самого, а щодо розвитку науки взагалі та стану вчених в Російській Федерації.